ГМОфобія українських законодавців

 

Законопроекти про заборону в Україні продуктів з генетично модифікованими організмами, експерти вважають популістськими

 

Еміль Крупник

Сергій Прилуцький

 

Минулого тижня до Верховної ради було внесено законопроект № 5286-1, в якому запропоновано оголосити Україну територією, вільною від генно-модифікованих організмів. Автор закону – комуністична партія в особі нардепа Володимира Даниленка – пропонує заборонити створення, виготовлення, випробування та впровадження до звороту імпорт і торгівлю ГМО, а також продукти на їх основі. Пан Даниленко вважає, що вживання ГМО небезпечне для здоров'я і може привести до «непередбачених наслідків».

Треба сказати, що ініціатива пана Даниленка з приводу ГМО – не єдина. Напередодні схожий законопроект був внесений до ВР регіоналом Юрієм Мірошніченком. Однак, різниця в тому, що регіональний проект передбачає вирощування ГМО в Україні задля експорту, що згідно думці деяких експертів та представників громадськості протирічить самій ідеї заборони генно-модифікованих новацій на наших теренах.

Комуністи, як і належить, виявилися радикальнішими: у законопроекті товариша Даниленко – одне самісіньке «геть». Що, втім, за думкою екологів та небайдужих громадян є суцільним плюсом…

 

ГМО-історія

Нагадаємо коротко, про що йдеться.

Задля поліпшення вирощування їстівних рослин, до них вводяться гени, які дозволяють їм бути стійкішими до гербіцидів, комах та несприятливих умов зростання.

Найбільш поширені в світі генетично модифіковані соя, кукурудза, рис, помідори і цукровий буряк.

Прибічники ГМО вважають, що така система – єдиний засіб захистити людство, що стримко розмножується, від майбутнього голоду.

Однак, частина вчених б‘є на сполох, та стверджує про небезпеку для здоров‘я від вживання продуктів з ГМО. Йдеться, зокрема, про зниження імунітету, алергічні реакції, метаболізм.

Екологи та громадськість України вже давно намагаються пригорнути увагу владних структур до цієї проблеми. У серпні 2007 року під тиском громадських організацій Кабмін прийняв постанову № 985, згідно якої вводилося обов'язкове маркування харчових продуктів, що містять ГМО. Документ забороняв ввезення виробництво і реалізацію продуктів дитячого харчування, що містять ГМО, а також передбачав вказівку якісного складу ГМО, концентрація яких перевищувала 0,9%. Проте 26 листопада 2007 року дану постанову чомусь було відмінено.

 

Однак, 13 травня вже цього року Кабмін прийняв рішення про обов'язкове маркування з 1 липня продуктів, що містять більше 0,9% ГМО. Згідно урядової постанови, продукти без відповідних відміток повинні вилучатися зі звороту.

Як повідомив перший заступник міністра економіки Сергій Романюк його відомство пропонувало впровадити маркування продовольчих товарів з концентрацією ГМО понад 0,9%, «оскільки така практика існує в Євросоюзі».  «Таким чином, зазначив пан Романюк, - будь-яка наявність ГМО в продукті обов'язково має бути позначена на етикетках будь-яких продовольчих товарів»

Наразі, як повідомив на на прес-конференції 14 жовтня міністр агрополітикі Юрій Мельник, його міністерство готує постанову про контроль за вмістом ГМО в продукції тваринництва при її ввезенні, апробації і звороті.

«Відповідна постанова, - повідомив пан Мельник, - допрацьовується в міністерствах і відомствах. Найближчим часом її буде винесено на розгляд уряду»,– заявив пан Мельник.

Більшість науковців, зокрема, спеціалісти з Національного фармацевтичного університету при міністерстві охорони здоров‘я України, вважають, що маркування – цілком достатня міра для запобігання шкоди від ГМО. Однак, інша частина громадськості налаштована більш радикально – її думку і виражає законопроект Володимира Даниленка. Як пояснив «Вечірці» сам нардеп, постанов кабміну про маркування продуктів з ГМО а також наказу президента по створенню лабораторій з перевірки продуктів харчування по всій країні недостатньо для вирішення проблеми. Бо немає, за думкою пана Даниленка, чіткого порядку дослідження самого руху ГМО, вирощування, споживання... Тому його законопроект передбачає повне виключення продуктів з ГМО з ринку України, і водночас контроль за виконанням рішень на рівні областей, міст, районів.

ГМО-економіка

 

Цілком зрозуміло, що продукти з ГМО – складова частина бізнесу та чиїсь прибутки, а то й надприбутки. Тож спробуємо проаналізувати цей ринок з економічного боку. Аби виявити матеріальних інтересантів як у забороні ГМО, так і у їхньому поширенні.

Як зазначив «Вечірці» автор попереднього законопроекту нардеп Юрій Мирошниченко, офіційних даних щодо обсягу ринку продуктів ГМО в Україні немає.

Однак, згідно даним Державного комітету з питань технічного регулювання і споживчої політики, в Україні 1 млн. га полів засіяні генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом.

За оцінкою голови правління Dakor Agro Holding Мирослава Поліо, на сьогоднішній день в Україні більша частина  сої – трансгенна, кукурудзи – набагато менше.

Учасники ринку офіційно не признаються у використанні ГМО. Але в неформальних бесідах елегантно натякають: в Україні використовуються корма і ветпрепарати на основі таких організмів. Так Вадим Могила, генеральний директор Sintal Agriculture заперечуючи факт використання ГМО його компанією, водночас відзначає: «При вирощуванні деяких сільгоспкультур, зазвичай врожайність ГМО-культури в півтора рази перевищує звичайну».

А в українсько-польському підприємстві «Комбікормовий завод «Піаст-Нежин» стверджують що при використанні комбікормів з ГМО термін вирощування великої рогатої худоби і свиней до забою скорочується з 6-8 місяців до 4-6 місяців. «Враховуючи це, і той факт, що вартість комбікорму з ГМО на 20-30% дешевше, зворот і прибутковість бізнесу в цьому випадку више»,– пояснюють в компанії. Суто теоретично, звичайно…

 

За словами Вадима Могили, витрати на схему засобів захисту при обробці звичайної культури складають від 400 грн/га, а при обробці ГМО-культури – до 100 грн/га.

 

Навіть вважаючи, що пан Могила обізнаний у ГМО-тонкощах теж суто теоретично, використавши наведені вище дані від Держкомітету з питань технічного регулювання і споживчої політики можна порахувати – обсяг ринку ГМО в країні складає приблизно 100 млн. грн.

 

ГМО-законотворчість

 

Автори законопроектів, депутати Даниленко та Мирошниченко впевнені в необхідності та надзвичайній важливості своїх законопроектів. Комуніст Даниленко вважає, що закон буде «складно ппроходити», передбачає протидію бізнесових структур, але стверджує, що для нього головне – здоров‘я нації. Регіонал Мирошниченко наполягає на тому що існує конфлікт інтересів з боку транснаціональних корпорацій, які фінансують ці проекти. Тому за його думкою громадяни досі не мають об’єктивної інформації щодо впливу ГМО на здоров'я людини. Заборону використання в Україні генетично модифікованих організмів вважає вкрай необхідною, «з точки зору захисту населення від ризиків, пов’язаних із наслідками використання ГМО».

Але, серйозність та перспективність названих законопроектів ставиться під сумнів низкою експертів. Так Тетяна Монтян, відома юрист та правозахисниця, у розмові з вашим кореспондентом відкрито назвала законопроект Даниленка «мракобісним маразмом». «Його писали депутати, не радячись зі спеціалістами, - відрізала пані Монтян, - Для того щоб знайти щось у продуктах – треба знати що шукати. А депутати, які ініціювали законопроект абсолютно некомпетентні у питаннях ГМО. Цей законопроект не потрібен взагалі, а потрібна нормальна ситуація в країні, щоб не було теперішньої продажності та корупції.

Зі свого боку Тетяна Тимочко, заступник голови Всеукраїнської екологічної лігі вважає, що «законопроект ініційований  депутатом Мірошниченко про заборону використання ГМО в Україні прийнятий з порушенням всіх регламентних норм. Всеукраїнська екологічна ліга оцінює законопроект негативно. Ні по формі ні по змісту він не відповідає нияким нормам. В перших його реченнях йдеться про заборону використання в Україні, але вже в п.3 говориться про те, що «В Україні забороняється будь-яке використання генетично модифікованих організмів та продукції, отриманої з використанням генетично модифікованих організмів, крім їх виробництва для експорту» (підкреслено пані Тимочко). Цей пункт фактично перекреслює саму назву законопроекту. Це означає – що земля буде забруднюватись, будуть вирощуватись рослини з ГМО»

Пані Тимочко вважає, що експортувати вітчизняні ГМО нема куди -  за кордоном з її точки зору нема бажаючих купувати таки» товар. В Європі існує жорсткий контроль за цім.

«Цей законопроект, - зазначила пані Тимочко «Вечірці» – голий популізм. Це абсолютна конюнктурна політична акція. Я не бачу тут ні політичної волі, ні бажання вирішати сітуацію, яка склалася навкіл ГМО, але лише зайвий привід покрасуватись перед виборами»…

 

 

 

ГМО і держкошти

В разі ухвалення законопроекту уряду необхідно буде знайти кошти для його фінансування. Спробуємо зрозуміти, скільки коштуватиме заборона ГМО платникам податків.

За твердженням автора закону Володимира Даниленка сума витрат по лабораторіях становить приблизно мільярд гривень. Він вважає, що «для нашої держави це не така вже і велика сума».  Бо частина потрібних лабораторій вже створена, а наразі над питанням створення інших окрім Держстандарта, працює ще Мінагрополітики, якому доручено посилити контроль.

Зі свого боку прес-секретар «Укрметртестстандарту»  Роксолана Цірук відмовилася розмовляти з «Вечіркою» на цю тему.

Разом з тим, як стверджує Руслан Голубець, начальник лабораторії молекулярно-генетичних досліджень ГП «Укрметртестстандарт»,  «комплект реагентів за допомогою яких виявляються ГМО у складі продукту або сировини, в Росії коштує 3-4 тис. грн., в зарубіжних країнах – 8 тис. грн. Одного набору вистачає на перевірку 50 зразків»

 За його словами, в Україні такого поки що немає.

За офіційними даними "Укрметртестстандарта", наразі в Україні працюють 12 минулих акредитацію лабораторій по перевірці харчових продуктів на предмет вмісту ГМО, окрім лабораторій Мінагрополітіки і санепідемстанцій. Нагадаємо у червні президент Віктор Ющенко зобов'язав Кабмін до 1 вересня створити мережу лабораторій по перевірці харчових продуктів на предмет вмісту ГМО. Тоді в Держспоживстандарті говорили, що такі лабораторії потрібні в кожному обласному центрі – щонайменше їх повинно бути не менше 15. Вартість лабораторії складає від 250-300 тис. грн. до 1 млн грн.

 

ГМО – шкідливість під сумнівом

Разом з с тим, шкідливість генетично модифікованих організмів для організмів людських не доведена стовідсотсотково і є питанням дискусійним. Існує точка зору, що небезпечність ГМО-шних рослин суттєво перебільшено, і за цим перебільшенням стоять конкретні бізнесові інтереси.

Зокрема, коментуючи «Вечірці» спроби забронити ГМО, відомий економіст Борис Кушнирук зазначив: «Я вважаю, що головне не піддаватись панічним заявам, що ГМО викликає жахливі наслідки для здоров‘я». Він порівнює ситуацію з нинішньою пандемією «навкіл якої стільки шуму, а насправді ми маємо звичайну епідемію грипу». Спробу цілковито заборонити вирощувати та виробляти продукти з ГМО в Україні пан Кушнирук вважає «абсолютно нереальною та безглуздою ідеєю» «Це неможливо, - каже він, - Політики в даному випадку підіграють на неосвіченості пересічних громадян»

Враховуючи спірність питання про шкідливість ГМО введення маркування та контроль за цим видається цілком зваженим та консенсусним – заходом – право вибору лишається за споживачем.

Однак, можливо комусь вигідна суцільна заборона ГМО?

 

Cui prodest?

 

Вже згаданий нами Вадим Могила, директор Sintal Agriculture стверджує:

«Ухвалення цього закону вигідне компаніям, які проводять або продають засоби по захисту рослин»,– вважає пан. За його словами, враховуючи вартість схеми засобів захисту при обробки звичайної культури і те, що офіційно в Україні обробляється 26 млн га землі щорічні втрати цих компаній можуть скласти від 10,4 млрд грн.

Однак, рослинно-захисні компанії, реагують на такі закиди, як невинна діва на звинувачення у розпусті. Наприклад, у ЗАТ «Росич» кажуть що перший раз чують про таку проблему. А щодо збитків, то насправді виробників хімічних добрив та захісників рослин турбує перш за все подорожчання природного газу. На думку експертів, вітчизняна хімічна промисловість є тією галуззю, яка більш за інших страждає від сплесків газових цін.

Тетяна Монтян зі свого боку вважає, законопроекти про заборону ГМО працюватимуть на користь тих, хто матиме під собою лабораторії. Взагалі, за її думкою, проконтролювати весь цей ринок неможливо. А економіст Кушнирук дещо пафосно стверджує: зацікавлені найперш пересічні громадяни. Можливо це і так, що підтверджується висловом полум‘яної природозахисниці Тетяни Тимочко: «Щоб не казали академики, чіновники, економісти – Україні  економічно невигідно вирощувати ГМО. Бо землю, яка забруднюється, очистити потім неможливо. Треба вирощувати чисті екологічні продукти і на їх заробляти гроші.»…

 

Довідка «Вечірки»

Генетично модифіковані організми (ГМО) – це організми, які створюються людиною з використанням найсучасніших молекулярно-біологичних методів на основі біологічних законів і реально існуючих живих організмів. Мета здобуття генетично змінених організмів – поліпшення корисних характеристик початкового організма-донора (стійкість до шкідників, морозостійкість, врожайність, калорійність) для зниження собівартості продуктів. ГМО з'явилися в кінці 80-х років ХХ ст. У 1992 р. в Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах. Але початок масовому виробництву модифікованих продуктів поклали в 1994 р., коли в США з'явилися помідори, які не псувалися при перевезенні. В результаті сьогодні існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до засух пшениця, в яку імплантували ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя і полуниця з генами бактерій. ГМО об'єднують три групи організмів – генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМТ) і рослини (ГМР). Генетично модифіковані організми використовуються в прикладній медицині з 1982 р., коли був зареєстрований як ліки людський інсулін, що отримується за допомогою генетично модифікованих бактерій. В даний час генетично модифіковані організми широко використовуються у фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях. За допомогою ГМО досліджуються закономірності розвитку деяких захворювань (хвороба Альцгеймера, рак), процеси старіння і регенерації, вивчається функціонування нервової системи вирішується ряд інших актуальних проблем біології і медицини. Але найбільшого поширення набули генетично модифіковані рослини. Саме вони на сьогодні викликають найбільші  суперечки, пов'язані з ГМО.

Сьогодні в світі існує декілька десятків ліній ГМ-культур: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни. У 2006 році ГМ-культури вирощували в 22 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина Колумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США. Основні світові виробники продукції, що містить ГМО – США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).

Прихильники вживання генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО – єдиний порятунок людства від голоду. За прогнозами вчених, населення Землі до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно, виникає необхідність подвоєння а то і потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції. Цій меті генетично модифіковані сорти рослин відповідають відмінно – вони стійкі до хвороб і погоди, швидше дозрівають і довше зберігаються, уміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМ-рослини здатні зростати і давати гарний врожай там, де «старі» сорти просто не змогли вижити через певні погодні умови. Здавалося б, необхідність вживання ГМО в наявності. Проте вченими доведено, що споживання продуктів, що містять ГМО, викликає:

пригноблення імунітету, алергічні реакції і метаболічні розлади в результаті безпосередньої дії трансгенних білків;

різні порушення з боку здоров'я в результаті появи в ГМО нових, незапланірованних білків або токсичних для людини продуктів метаболізму;

поява стійкої до антибіотиків патогенної мікрофлори;

порушення здоров'я, пов'язані з накопиченням в організмі людини гербіцидів;

віддалений канцерогенний і мутагенний ефекти.

Згідно даним регіональних відділень Greenpeace, які в рамках компанії «Скажемо «ні» генетично модифікованим продуктам» проводять дослідження на наявність шкідливих речовин і ГМО в продуктах харчування відомих торгівельних марок, ГМО можуть міститися в сої, кукурудзі, картоплі які використовуються при виготовленні їжі швидкого приготування, супів, соусів, приправ, чіпсів, жуйки, піци, м'ясних продуктів (наприклад, вареної ковбаси). ГМО були відмічені в продукції таких компаній і виробників, як «Макдональдс», «Кока-кола», «Кэдбери», - всього  того, що люблять діти підлітки і багато дорослих.